На базі Путильського району розпочались курси підвищення кваліфікації на
тему “Екологічні важелі раціонального використання природних ресурсів
на рекреаційних територіях”, зорганізовані Державною екологічною
академією післядипломної освіти. Навчання проводиться для фахівців
Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища,
екологічних інспекцій в областях, Києві та Севастополі, Рескомприроди
Автономної Республіки Крим, спеціалістів екологічних структурних
підрозділів міськвиконкомів, райвиконкомів, представників громадських
екологічних організацій.

На базі Путильського району розпочались курси підвищення кваліфікації
на тему “Екологічні важелі раціонального використання природних
ресурсів на рекреаційних територіях”, зорганізовані Державною
екологічною академією післядипломної освіти. Навчання проводиться для
фахівців Державних управлінь охорони навколишнього природного
середовища, екологічних інспекцій в областях, Києві та Севастополі,
Рескомприроди Автономної Республіки Крим, спеціалістів екологічних
структурних підрозділів міськвиконкомів, райвиконкомів, представників
громадських екологічних організацій.

Голова Путильської районної державної адміністрації Василь Сафроняк
та голова районної ради Дмитро Ославський привітали учасників курсів та
поділилися напрацюваннями на місцевому рівні, які стосуються
раціонального використання природних ресурсів, повідомили у секторі з
питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю апарату
Путильської районної державної адміністрації. Впродовж чотирьох днів
викладачі академії проводитимуть теоретичні та практичні заняття щодо
Національного плану дій з охорони довкілля, актуальних проблем та
організаційно-правових механізмів використання природних ресурсів на
рекреаційних територіях. Буде розглянуто питання економічної складової
моніторингу довкілля, міжнародного співробітництва у сфері збереження
довкілля, відповідальності при провадженні неправомірної господарської
діяльності та відшкодування завданих збитків. Для засвоєння програми
учасники навчання відвідають державне підприємство “Путильське лісове
господарство” та Карпатський держспецлісгосп.

Таким чином мешканців населених пунктів краю, які перебувають у зоні
можливого підтоплення, попереджатимуть про небезпеку повеней та
інформуватимуть, як діяти під час надзвичайної ситуації. Про це сьогодні
під час спілкування з буковинцями за телефоном гарячої лінії “Запитай у
влади” повідомив головний інженер Дністровсько-Прутського басейнового
управління водних ресурсів Валерій Боровець. Зокрема, у рамках
впровадження в області системи оповіщення населення про небезпеку
паводків, що передбачена спільною оперативною програмою
“Румунія-Україна-Молдова”, гучномовці встановлять у 80 селах
Чернівецької області.

  Наслідуючи давню гуцульську традицію, щороку у четверту неділю травня (цього річ – 29 травня), ми зустрічаємося, щоб вшанувати сільських трудівників і урочисто провести тих, хто йде на ціле літо на високогірні полонини, несучи надію на добрі здобутки, щоб восени радувати гуцульські родини щедрими ужинками.
  Для горян полонина не тільки мальовничий куточок із духмяним запахом живиці і арніки, любистку і м’яти, а й місце роботи. Саме у  літній час полонинники наполегливо працюють, щоб задовольнити потреби та забезпечити населення молочними продуктами, а по завершенню літування порадувати власників худоби вгодованою моржиною.  Це справжня домівка для десятків ґаздів і ґаздинь, які, за давнім гуцульським звичаєм вирушають на гірське привілля, щоб в наполегливій праці примножувати свій добробут і добробут держави.
  В гірських умовах Путильщини пріоритетним є розвиток сільського господарства. Відрадно, що давні традиції вигодовування худоби на полонинах продовжує молоде покоління, якій ще з малечку батьки прививають любов до тваринництва, далеких гірських полонин.

У Путильському районі тривають роботи з підготовки до проведення
традиційного районного свята “Полонинська ватра”. У гірській місцевості з
давнини утвердився звичай проводів пастухів на високогірні полонини.
Самобутній і традиційний весняний полонинський обряд для жителів району
трансформувався у колоритне регіональне свято “Вихід на полонини”, що
пізніше отримало назву “Полонинська ватра”. Головним атрибутом свята є
запалення ватри, оскільки полонинський вогонь запалюється на 28
полонинах і підтримуватиметься до завершення літування. Цьогоріч
“Полонинська ватра” горітиме і сповіщатиме про свято вже у 48 раз.