відвідати майстер-класи відомих майстрів писанкарства, бондарства,
гаптування, збагатитися національним співом та запальними танцями горян
мали можливість усі охочі цими вихідними, завітавши у село Підзахаричі
Путильського району на одинадцятий фольклорно-етнографічний гуцульський
фестиваль-ярмарок “Захарецький гарчик”. Проведення фестин має на меті
пропагування та сприяння розвитку сільського туризму, малого та
середнього бізнесу в галузі екологічно чистої місцевої продукції,
виявлення шляхів ефективного використання існуючого потенціалу сільської
місцевості – унікальних природних ресурсів та об’єктів
історико-культурної спадщини, збереження та відродження національної
культури.
відвідати майстер-класи відомих майстрів писанкарства, бондарства,
гаптування, збагатитися національним співом та запальними танцями горян
мали можливість усі охочі цими вихідними, завітавши у село Підзахаричі
Путильського району на одинадцятий фольклорно-етнографічний гуцульський
фестиваль-ярмарок “Захарецький гарчик”. Проведення фестин має на меті
пропагування та сприяння розвитку сільського туризму, малого та
середнього бізнесу в галузі екологічно чистої місцевої продукції,
виявлення шляхів ефективного використання існуючого потенціалу сільської
місцевості – унікальних природних ресурсів та об’єктів
історико-культурної спадщини, збереження та відродження національної
культури.
У рамках фестивалю, зорганізованому за сприяння обласної державної
адміністрації, відбулися науково-практична конференція “Кластерна модель
розвитку сільського туризму – регіональний підхід”, круглий стіл
“Екологічні аспекти розвитку сільського туризму в Карпатському регіоні”,
творчі майстерні та майстер-класи народних промислів та ремесел для
обдарованої молоді та гостей фестивалю, виставка-ярмарок традиційних
продуктів та предметів побуту Карпатського регіону, різноманітні
конкурси, фотовиставка “Туристична Буковина запрошує”, гуцульські
забави.
Довідково. Жителів села Підзахаричі Путильського району здавна жартома
називають “гарчиками”, бо добре вже їм вдалося гуслити молоко в гарчику
(бондарській посудині), яке носили на продаж до міста Вижниця. У селі
функціонують 5 музеїв народних ремесел, родинні школи мистецтв, музей
етнографії та ремісництва Гуцульщини, народний етнографічний колектив
“Черемош”. Тут збереженні автентичні народні традиції, справляються
колоритні гуцульські весілля, пізнається історія гуцульського роду не
лише за підручниками та музейними експонатами, а через безпосередню
участь при виготовленні ремісницьких виробів власноруч.