X

Населення Гуцульщини

Прикарпаття
та правобережжя Дніпра освоювали
спочатку землеробські племена трипільської
культури. Понад 20 трипільських поселень
виявлено головним чином у південно-східній
частині Гуцульщини — Коломийському та
Снятинському районах.

Прикарпаття
та правобережжя Дніпра освоювали
спочатку землеробські племена трипільської
культури. Понад 20 трипільських поселень
виявлено головним чином у південно-східній
частині Гуцульщини — Коломийському та
Снятинському районах.

В
добу бронзи (кінець III початок І тис. до
нашої ери) на поблизьких теренах
передгір\’я замешкували пастуші племена,
а на самому Прикарпатті господарювали
землеробські племена комарівської
культури. Деякі дослідники вважають,
що ті племена є ранніми предками
праслов\’ян. Але з пізніших часів, як
ІІ-
VІ
ст. ст., заселюються і передгірські землі
Карпат. Тут живуть слов\’янські племена
— предки білих хорватів, переважно
скотарів.
їх
поселення
археологи відкрили на основі курганних
поховань приблизно в 20 селах Гуцульщини
(Надвірнянського, Косівського та
Коломийського районів). Згодом на
Гуцульщині виникає племінне територіяльне
об\’єднання білих хорватів, яке в X ст.
ввійшло до складу України (Київської
Русі).

На
той час Гуцульщина вже була досить добре
заселена, з добре розвиненим скотарством,
землеробством, мисливством і такими
видами ремесла, як обробка дерева, шкіри.
Досить прогресувало виробництво
гончарних речей. Велике значення мало
видобування соли поблизу Коломиї, якою
постачали навколишні землі і, зокрема
Придніпров\’я. Зростала й торгівля. З
Гуцульщини вивозили хутра, мед, віск,
рогату худобу, сіль, ремісничі вироби.
Із Заходу і Візантії надходили шовкові
і вовняні вироби, зброя, золото та срібло.
Уже в ті часи на Гуцульщині досить було
різного роду ремісників. Ремісники
мешкали в містах чи містечках.

Таким
чином, уже в тих часах Гуцульщину населяли
наші предки — гуцули-українці, хоч вони
в тих часах ще не називали себе українцями,
а просто гуцулами, правда, не бракувало
серед гуцулів-українців і інших
національностей, але вони становили
незначну меншість серед основного
гуцульсько-українського населення.
Так, наприклад, статистика вже в наші
часи,
тобто
з
1938-го року виказує,
за
Енциклопедією
Українознавства, що на Гуцульщині в той
час було: 89 відсотків українців, 7
.5
відсотків
жидів, 2 відсотки поляків (в Галицькій
Гуцульщині) 0
,5
відсотків
румунів (Буковинська Гуцульщина)
1
відсоток
чехів (Закарпатська Гуцульщина). Зовсім
малий відсоток становили вірмени, які
колись відігравали на Гуцульщині велику
економічну роль, німці, угорці й цигани.
Більший відсоток складали ці національні
меншини по містечках і курор
тах
(долина
Прута). Після Другої світової війни
тепер їх там майже немає.

95
відсотків населення скупчене по селах.
Пересічна густота населення — 27 на один
кілометр. Найгустіше заселена
Жаб
\’ївсько-Селетинська
улоговина і більша частина Гуцульського
Бескиду (70). Галицька частина Гуцульщини
заселена густіше, ніж буковинська і
закарпатська, де розвиток великої
посілости гальмував вільне заселення.

Гуцул:
Схожі новини