Зустріч за «круглим столом» на таку тему відбулася минулої неділі в районній бібліотеці. А продовжилась на садибі Юрія Федьковича…
У
серпні цього року виповниться 175 років з дня народження нашого
славного земляка Юрія Федьковича. А 11 січня горяни відзначали день
його пам’яті – 121 рік тому, як поет пішов у вічність. Але живі його твори. Є родинна хата у Путилі. Є криниця, з якої він брав воду… Все тут нагадує про господарів, які жили колись у цій хаті. Минулої неділі всі учасники «круглого столу» прийшли сюди віддати данину шани славному
землякові, покласти квіти до його пам’ятника і послухати Різдвяну
коляду Свято-Миколаївської церкви (настоятель от. Василій Кемович).
Колядники співали на ганку родинної хати Федьковича і здавалось, що ось-ось вийде господар і чемно до всіх привітається, закличе на гостину. В цей день за нього говорили учасники зустрічі. А це заступник голови райдержадміністрації В. Ю. Буняк, завідувачка сектором внутрішньої політики РДА Н. М. Гуцул, науковий
співробітник музею-садиби Юрія Федьковича у Путилі Б. І. Лисак,
учителі-філологи Г. М. Вережак з Яблуниці, Н. І. Гожда з Путили, гімназистка Валентина Самотюк…
Зустріч за «круглим столом» на таку тему відбулася минулої неділі в районній бібліотеці. А продовжилась на садибі Юрія Федьковича…
У
серпні цього року виповниться 175 років з дня народження нашого
славного земляка Юрія Федьковича. А 11 січня горяни відзначали день
його пам’яті – 121 рік тому, як поет пішов у вічність. Але живі його твори. Є родинна хата у Путилі. Є криниця, з якої він брав воду… Все тут нагадує про господарів, які жили колись у цій хаті. Минулої неділі всі учасники «круглого столу» прийшли сюди віддати данину шани славному
землякові, покласти квіти до його пам’ятника і послухати Різдвяну
коляду Свято-Миколаївської церкви (настоятель от. Василій Кемович).
Колядники співали на ганку родинної хати Федьковича і здавалось, що ось-ось вийде господар і чемно до всіх привітається, закличе на гостину. В цей день за нього говорили учасники зустрічі. А це заступник голови райдержадміністрації В. Ю. Буняк, завідувачка сектором внутрішньої політики РДА Н. М. Гуцул, науковий
співробітник музею-садиби Юрія Федьковича у Путилі Б. І. Лисак,
учителі-філологи Г. М. Вережак з Яблуниці, Н. І. Гожда з Путили, гімназистка Валентина Самотюк…
району, працівники відділу освіти, відділу культури. Директор
централізованої бібліотечної системи району М. Н. Ковальська постаралась якнайкраще підготувати цю зустріч, щоб усі присутні змогли перегорнути найбільш цікаві сторінки з життя і творчості Юрія Федьковича, щоби в день 175-ї річниці з дня його народження горяни прийшли на його день народження і, поринувши у минувшину свого краю, гідно оцінили день сьогоднішній. За що боровся Юрій Федькович? За волю свого народу. Він дуже чекав цієї волі, вкладаючи всі сили для того, аби вона настала. Доступно і широко всім присутнім на зустрічі розповідали про Федьковича, як письменника-демократа, громадського діяча, талановитого поета, людину мудру і просту філологи
Г. М. Вережак, Н. І. Гожда, учениця Путильської гімназії Валентина
Самотюк. І кожен з присутніх зміг ще раз переконатись, що Юрій
Федькович вбачав у простих людях носіїв мудрості, високих принципів
моралі, душевної краси, естетичної принадності. Їх він всіляко захищав
від панської неволі, був оборонцем на судовому процесі з поміщиками за
право користуватися лісами і пасовиськами. Він підніс українську мову
до рівня літературної. Зазирав у найглибші тайники життя народного, мав знання народних звичаїв, той чаруючий дар приймання людських душ, котрого не дасть ніяка наука. Незадовго до смерті поет писав:
Я люблю мою Русь-Україну,
Я вірую в єї будучину.
В тій то надії я живу й умру.
В цих словах весь зміст життя письменника-демократа, патріота поневоленої на той час Вітчизни.
Герої
Федьковичевих творів – волелюбні, горді, чесні люди, які не терплять
ніякої наруги над собою, своїми почуттями, це люди високої моральної
чистоти і внутрішньої краси, сильні вольові характери,
готові кожної хвилини стати на захист усіх скривджених і принижених за
правду. Він був воістину народним співцем.
Я наш нарід цілим серцем люблю
і душа моя віщує,
що його велика доля жде.
З гордістю і глибоким знанням життєвого і творчого шляху Буковинського Кобзаря говорив за «круглим столом» науковий співробітник музею-садиби Юрія Федьковича Б. І. Лисак. Аналізуючи твори поета,
письменника, він підкреслив, що вони пересипані буковинсько-гуцульським
діалектом, що його творчість – це одна з квітучих гілок на широкому
розлогому дереві української літератури і української культури. І саме
карпатська природа, смерекові гори, бистроплинна Путилівка, синє небо
надихали на ліричні рядки. Богдан Іванович розповів про нелегку долю
сестри Федьковича Марії, про батька, який змусив Юрія служити у жовнірському війську десять літ. Тому й жив Федькович з батьком на відстані, хоча у нього навчився багато цінного. Життя у поета було тернистим. І це ми бачимо із його творів. Бо майже в кожному творі ранньої і пізньої тематики відчуваються його особисті переживання і тривоги, які були невіддільними від народних. Іван Франко казав, що всі його найкращі повісті, всі найкращі поезії навіяні теплим, індивідуальним чуттям самого автора. Так і здається, що автор співає і розказує про те, що сам бачив, сам найглибшими нервами прочув.
В. Ю. Буняк з приємністю відзначила, що нині в нашому районі є прекрасні вчителі, які досконало вивчають творчість
Юрія Федьковича і цьому вчать дітей. Вона внесла пропозицію 2009 рік
оголосити Роком Юрія Федьковича на Путильщині, щоби більше заглибитись
у його творчу спадщину. Там – життя наших предків,
історичне минуле району, самобутність краю. Там людська простота і
гордість за рідний край, невичерпна скарбниця фольклору, цінних людських якостей. А Н. М. Гуцул запросила всіх присутніх доносити до людей інформацію про цікаві заходи, які відбуваються в школах та культосвітніх закладах, щоби знати більше про історію краю, його людей, щоби кожен захід ставав невичерпним джерелом творчої праці і наснаги.
В цей день звучало багато уривків із творів Юрія Федьковича, а філологи Г. М. Вережак та Н. І. Гожда прочитали свої вірші, присвячені поету. До пам’ятника поета-демократа на його садибі лягли квіти вдячних горян.