Автор 12

книжок поезії та прози. Лауреат
Національної премії України імені
Тараса Шевченка, премії ім. В. Бабляка,
літературної премії «Благовіст».

Автор 12

книжок поезії та прози. Лауреат
Національної премії України імені
Тараса Шевченка, премії ім. В. Бабляка,
літературної премії «Благовіст».

Народилася
19

грудня 1959

р.
у с. Розтоках Путильського району
Чернівецької області в родині Матіосів.

Із вибором
місця навчання альтернативи не було:
мама закінчила історичний факультет
Чернівецького університету, згодом
брати-близнюки Анатолій і Олег також
стали випускниками юридичного та
історичного факультетів цього ж вузу.

Під час навчання
очолювала університетську літературну
студію «Сонячні кларнети».
Студенткою працювала кореспондентом
університетської багатотиражки
«Радянський студент». Активно
співпрацювала із тодішніми обласними
газетами «Радянська Буковина» та
«Молодий буковинець».

Першим місцем роботи
стала наукова бібліотека Чернівецького
університету. Але найбільшим своїм
гартом вважає довготривалу працю
редактором багатотиражної газети
«Машинобудівник» Чернівецького
машинобудівного заводу. Була спеціальним
кореспондентом обласної газети
«Буковинське віче», відповідальним
секретарем «Буковинського журналу»,
Чернівецької обласної організації
Спілки письменників України, головним
редактором українсько-канадської
благодійної фундації імені братів Івана
та Давида Романюків.

Після переїзду до
Києва тривалий час працювала в Раді
національної безпеки та оборони України,
була помічником Секретаря РНБО Є. К.
Марчука.

М. В. Матіос
—

постійна дописувачка
всеукраїнських газет «Україна
молода», «День», «Слово
просвіти», «Літературна Україна»
та ін.

Окремі поетичні
твори перекладені японською, китайською,
польською, сербською, румунською мовами.
Друкувалася в США, Росії, Японії, Китаї.

У 2005 р. за роман
«Солодка Даруся», який за півтора
роки витримав три видання, Марія Василівна
удостоєна найвищої державної нагороди
в галузі літератури та мистецтва —
Національної премії України імені
Тараса Шевченка. «Солодка Даруся»
також здобула титул «Краща книжка-2004».

Щорічний альманах
«Обличчя України» назвав Марію
Матіос «найбільш плідною письменницею
України останніх двох років». Павло
Загребельний вважає, що письменниця
своєю творчістю «сміливо й рішуче
відкидає правила обережності й суспільних
табу», а Дмитро Павличко називає її
прозові книги «Солодка Даруся»
та «Нація» «видатними
непроминальними творами».

Марія
Василівна захоплюється етнографією,
психологією, квітникарством і городництвом.
Має унікальне дослідження родини
Матіосів (по матері й батьку), яке сягає
1790

р. Вона – великий
пропагандист Буковини в столиці та
Україні.

Любить
творчість Василя Стефаника, Ольги
Кобилянської, Стефана Цвейга та

Антона Чехова.

Мріє
створити міні-бібліотеку із власних
прозових книжок. Вважає, що початок
такої книгозбірні вже є: «Життя
коротке», «Нація», «Фуршет
від Марії Матіос», «Бульварний
роман», «Солодка Даруся» і
«Щоденник страченої».

Посмішку
та доброзичливість вважає кращими
візитівками від будь-якої посади. Часто
повторює вислови

«Не робіть мені
надто добре, бо не знати, що з того буде»
та

«Ніхто про мене не знає більше,
ніж я сама».

Моральними авторитетами
вважає своїх батьків.