День: 08.12.2007

СИВАК Дмитро Іванович

           

Народився
26

жовтня 1950

р.
в с. Мариничі Путильського району.
Батьки, Ганна Дмитрівна та Іван
Миколайович, живі, дай їм Бог здоров\’я.
Вони виховали восьмеро дітей.

З малих літ Дмитро
цікавився мистецтвом, а особливо
народним, адже виріс він у такому
колоритному, яскравому своєю самобутністю
куточку України. Його мама, незважаючи
на важку працю в колгоспі, знаходила
сили і час займатися вишивкою, ткацтвом,
писанкарством, чому навчила всіх своїх
дітей. Така атмосфера сприяла розвитку
творчої особистості Дмитра Сивака.

Читати дальше

ГУЛЕЙ Фрозина Тодорівна

Гулей Фрозина Тодорівна

Керівник фольклорно-етнографічного колективу «Молодички-жартівнички», член Національної спілки майстрів народного  мистецтва (1992), заслужений майстер народної творчості України (1999). Берегиня народної творчості, народна поетеса, вишивальниця, гумбрйстда, коломийкарка.

Народилася 6 жовтня 1930 р. у с. Чорногузи в родині сільських ґаздів, які добре зналися на землі. Батько володів найпочеснішою і найважчою на той час професією плотогона — 35 років сплавляв ліс бурхливим Черемошем. Мати мала багато дарів від Бога, її серце і руки звеселяли світ і піснею, і вишиванням. Було в кого перейняти красу творення. Фрозинка співала, колядувала, коломийками світ втішала, жартами щедро звеселяла. А скільки див від гірських людей почула, а скільки записала в зошити свої, щоб не зникли, не загубились, щоб з пам’яті не стерлись.

Ніколи не забувала пісню і вишивку. А після заміжжя — тим більше. Бо хорошого життєвого друга стріла, її Григорій Кузьмович зазнав немало бід.

У 1961 р. Фрозина Тодорівна познайомилася з Леопольдом Ященком та його дружиною Лідією Орел — знаними в Україні етнографами. Майже два тижні експедиція з Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського АН України вивчала феномен цієї дивовижної жінки, записуючи її безцінні надбання. Художник Мар’ян Маловський написав з натури портрет мисткині «Гуцулка з Вижниці», який виставлявся і далеко поза межами України.

У1962 р. Л. Яшенко видрукував «Буковинські народні пісні», серед яких були й записані у Фрозини Гулей. У передмові було сказано: «Із самих лише записів Фрозини Гулей можна було б скласти окрему цікаву збірку». Її пісні отримували друге життя. Якось з радіоточки вона почула свою пісню «Глибока криниця» у виконанні народної артистки України Діани Петриненко. Згодом ця пісня полинула у світ голосом Дмитра Гнатюка, а до неї доєдналася ще одна перлина — «Нехай загородять». Та чи не найбільшою була радість, коли почула свою криниченьку, як ніжно називає її авторка, у виконанні Буковинського ансамблю пісні і танцю під керівництвом народного артиста України Андрія Кушніренка.

Допомагає мисткиня у становленні самодіяльного ансамблю танцю у Вижниці «Смеречина». Саме до неї за допомогою звертався талановитий балетмейстер-самородок Валерій Васьков. Ось тут і знадобились її знання пісні, фольклору, традицій, народного строю, — усього того, що знала про гори, гуцулів, буковинців, про свій волелюбний народ. Це допомогло колективу зійти на світову вершину слави, отримати визнання.

У 1985 р. у неї виникла думка створити в рідному селі фольклорний співочий колектив. Ось уже 15 років гурт «Молодички-жартівнички» з гордістю носить звання народного. Вони тричі були лауреатами міжнародних гуцульських фестивалів, призерами на фестивалях «Доля», «Червона рута», здобули перше місце в Україні на фестивалі «Сонячні кларнети». Багато довелося попрацювати режисеру, постановнику та незмінній ведучій — Анні Гудимі.

25 років вишиванки Фрозини Гулей були окрасою виставок у Румунії, Польщі, Канаді, Америці. У 1998 р. виготовлений Фрозиною Тодорівною у старовинному стилі фольклорно-етнографічний костюм із семи частин був відправлений до Мюнхена в Музей українознавства.

Фрозина Тодорівна знає 300 народних пісень. А це — історичні, побутові, весільні, вояцькі, жалісливі і жалібні, жартівливі та залюбливі. У її скарбничці — понад 500 коломийок і чимало легенд. Водночас сама є авторкою кількох з них, зокрема «Сповідь старого гуцула», «Пісня про Федьковича», легенди «Про нещасного Проця та його гірку долю».

Недавно вийшла з друку її книга «Заспіваймо пісню, гуцули-краяни», у якій вміщено 75 пісень. Готується до друку видання про Чорногузи та Вижницю, у якому відображено події Другої світової війни, повоєнне лихоліття, голод, вдовине життя. Усе побачене очима 15-річної дівчинки передається словами мудрої талановитої жінки і зачіпає найтонші струни серця людського.

Читати дальше

ГАСЮК Олена Онуфріївна

ГАСЮК Олена Онуфріївна

Берегиня і майстриня  технологій і традицій української, буковинської, гуцульської народної вишивки.

Народилася липня 1921 р. у с. Дихтинець Путильського району. Мати Анастасія Іванівна — одна з дочок Федюка. Батько Онуфрій Михайлович займався столярською справою.

У 1944 р. дівчина вступила у Вижницьке училище прикладного мистецтва, де навчалася з перервою. Після закінчення до 1975 р. працювала тут викладачем вишивки.

У 1981 р. у видавництві «Вища школа» видрукувано альбом «Художнє вишивання», укладений Оленою Онуфріїв­ною у співавторстві з Марією Степан. Він перевидавався шість разів і зберігає 280 візерунків мисткині, яка володіє сотнею технік вишивки.

У 1996 р. в оселі вишивальниці відкрито музей, що став дивовижною скарбницею творінь її рук. Водночас Олена Онуфріївна створила фотоілюстративний каталог, куди увійшли її найкращі  роботи.

Майстриня — учасник і лауреат багатьох республіканських, національних та міжнародних виставок у Москві, Києві, Чернівцях, Томську, Рязані, Владивостоці, Бельгії, Румунії, її роботи є в  приватних колекціях в Ізраїлі, Аргентит, Америці, Німеччині, Росії, Польщі, Румунії, Канаді. Персональні виставки відбулися в Чернівцях, Коломиї та у рідній Вижниці.

Успадкувавши від свого діда, знаного в усіх-усюдах майстра мосяжництва Івана Федюка талант бачити і народжувати красу, вона і сьогодні оповідає про нього ніжно, з великою повагою і любов’ю. Адже мало кому з простого люду поталанило побувати на прийомі у австрійського цісаря та ще й подарувати йому два пістолі — дивовижний витвір власних рук.

Дід Іван належав до людей, які мали ремесло, і в ті далекі часи зберегли його, надавши особливого значення. І хто міг подумати, що його онуці поталанить сягнути тієї вершини у мистецтві, що дозволить їй зрівнятися з його майстровою могутністю.

На обійсті Олени Онуфріївни господарює краса, щедро сипле статком врожайного поля, барвами усміхненого квітника і тихим переспівом ниток на полотні. Господиня у звичній задумі десь далеко на полонинах збирає у букети візерунки, аби дати їм нове життя, аби знову і знову до­повнювати свій музей. А щойно завітаєш у ці кімнати, як подих перехоплює неповторна краса. На портьєрах, скатерках, ясиках — характерні для Гуцульщини й Буковини кольори та візерунки. Портрет Шевченка виконано осучасненим орнаментом, а в орнаменті до портрета Ю. Федьковича домінують відтінки гірських чаклунок-смерічок. Панно «Чорнобривці» — це своєрідна робота-експромт. Вишивка, макраме, тороки, геометричний орнамент — неповторне єднання і глибока цілісність.

Усі вироби, немов живі краєвиди, немов струни глибоко з-під серця наших відчуттів. А які прегарні сорочки — зібрання останніх років. Серед них вишиті уже відродженими старими техніками. Кручені шви, плутанка настільки неповторні, що вишивки відразу різняться у часовому просторі. Дуже насичений, деякою мірою бархатистий візерунок, винятково чорного, червоного
та вишневого кольорів, як суцільність зажуреного перед дощем неба чи чітко виражена нічна краса гір. Є в усьому цьому немало суму від життя тяжкого, пересіяного нужденністю, смутком і лише
інколи осяяного світлом радості.

Отож не дивно, що у 2006 р. у видавництві «Черемош» вийшов альбом О. О. Гаскж «Буковинська народна вишивка», де зібрано 280 орнаментів та 100 різних технік вишивання.

ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   Чернівецька область володіє багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів, являючи собою рекреаційний регіон багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку та бальнеологічного лікування. Область має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний потенціал, який багато в чому визначає соціально-економічний профіль краю та привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців. Тут поєднуються мальовничі гірські ландшафти та ліси передгір’я, численні річки й джерела лікувальних мінеральних вод, заворожує краса лісів і гірських лук, багатих на мисливську фауну, гриби та ягоди. Причаровують зразки архітектури, традиційного народного будівництва й ужиткового мистецтва — живі носії своєрідності буковинського фольклору. 314 об’єктів різних категорій природно-заповідного фонду займають понад 60 тис. га, або понад 7% території області. Край входить до чільної п’ятірки найзаповітніших областей України. В області нараховується 112 об’єктів архітектури й містобудування, які включені до переліку загальнонаціональної спадщини, та понад 800 місцевого значення.

Багата історія краю знайшла своє відображення в численних пам’ятках історії та ультури, культових спорудах, серед яких пам’ятки археології доби мезоліту — печери з наскальними малюнками та місця стоянок первісних людей, тисячолітній Хотин з фортецею. Здавна і донині на цій землі у мирі та злагоді живуть представники майже 100 національностей. Поліетнічність та оліконфесійність краю століттями дивує та притягує науковців до цього феномена людського співіснування.

Чернівці — одне з найкрасивіших міст України, яке притягує тією цілісністю, що притаманна містам, спорудженим поколіннями
зодчих, які втілювали архітектурні смаки свого часу в поєднанні із оточуючою природою та баченням архітектурної перспективи міста. Зачаровують унікальні за гармонійністю споруди Резиденції буковинських митрополитів (арх. Й. Главка, 1864—1882.),Свято-Духівський кафедральний собор (арх. Рьолля за участю Маріна та Й. Главки, 1864 .), споруда міської ратуші (арх. Микулич, 1843—
1848.), центральна ощадна каса (арх. Хуберт Гесенер, 1901) — один із перших прикладів мо­дерну в архітектурі Європи, Палати
юстиції (арх. Сковронна, 1904—1906 pp.)
та багато ін.
Чернівці — місто, де народжувались чисті джерела правдивого художнього слова «буковинського соловія» Юрія Федьковича та «гірської горлиці» Ольги Кобилянської. Визначними подіями в культурному житті Чернівців були приїзди сюди Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Лисенка.

У цьому місті творили письменник  Осип Маковей, художники Юстин Пігуляк, Микола Івасюк, письменник і композитор Сидір Воробкевич, молдавські та румунські письменники Васіле Александрі та Михаїл Емінеску.

Буковинські Карпати — край унікального поєднання мальовничості ландшафтів, опришківської слави та одного з центрів світового хасидизму, де жив тривалий час Ізраїль Бен Єлізер. Унікальні пам’ятки природи — скеля «Кам’яна багачка», урочище «Протяте каміння», оповиті легендами «Гірське око», «Печера Довбуша», «Соколине око».

З берегів Прута й Черемоша полетіли в широкий світ пісні композиторів Степана Сабадаша, Василя Михайлюка, Володимира Івасюка. Набрали розвою таланти народних артистів України Дмитра Гнатюка, Софії Ротару, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Петра Ончула, Іво Бобула, Лілії Сандулеси, Павла Дворського, поета-пісняра Михайла Ткача, кіноактора і режисера Івана Миколайчука.

Щорічні мистецькі та фольклорно-етнографічні дійства «Шовкова косиця», «Свято виходу на полонину», «Підзахарецький гарчик» та ін. задаровують своєю самобутністю.

23 жовтня 2003 р. XI сесія обласної ради XXIV скликання прийняла обласну Програму розвитку туризму на 2004—2010 pp.

З’явилися нові туристичні комплекси, гірськолижні витяги, туристична інфраструктура. 87 туристичних операторів та агентів Чернівецької області нададуть Вам сучасні, висококваліфіковані туристичні послу­ги, запропонують цікаві та змістовні тури «Завітайте в Чернівці», «Буковина — Європа в мініатюрі», «На давню Батьківщину», «Буковинська діаспора», «Шолом, Чернівці», «Християнські святині України», «Україна у стародавніх пам’ятках (церкви, фортеці, замки)», тур для любителів природи та мистецтва «Карпатський сувенір», для цінителів водного екстріму «Сплав по ріках Буковини», для тих, кому не страшна
клаустрофобія «Підземна Буковина» та багато ін. До послуг гостей екскурсійні програми «Чернівці архітектурні», «Музеї Чернівців», екскурсія в Карпати з відвіданням музеїв та Національного природного парку «Вижницький», екскурсія в міста Хотин та Кам’янець-Подільський з відвіданням середньовічних фортець — пам’яток козацької слави, екскурсія «Іудейські святині» з відвіданням святих місць іудаїзму, екскурсії в с. Галиця — найдревнішу християнську пам’ятку, скельний монастир, та в с. Біла Криниця — колишній центр старообрядництва.

До послуг комфортабельні номери готелів «Черемош», «Буковина», «Турист», «Кайзер», «Буковинська зірка», мотелю «Оазис» та ін. Бази відпочинку «Буковина», «Черемош», «Лква плюс», комплекси «Сонячна долина», «Колвік», «Затишок», «Смерекова хата», «Прага» та ін. завжди раді гостям. Насолодитись гірськолижним відпочинком Вам запропонують у спортивно-оздоровчому комплексі «Цецино» в Чернівцях, Міжнародному туристичному комплексі «Перевал Німчич» Путильського району, туристичному комплексі «Мигове» Вижницького району та Лижному парку «Горбове» Герцаївського району. Понад 60 об’єктів  сільського туризму в чарівних Буковинських Карпатах, мальовничому передгір’ї та на берегах могутньо­го Дністра чекають на Вас.

Категорія: Головна