Народився
26

жовтня 1950

р.
в с. Мариничі Путильського району.
Батьки, Ганна Дмитрівна та Іван
Миколайович, живі, дай їм Бог здоров\’я.
Вони виховали восьмеро дітей.

З малих літ Дмитро
цікавився мистецтвом, а особливо
народним, адже виріс він у такому
колоритному, яскравому своєю самобутністю
куточку України. Його мама, незважаючи
на важку працю в колгоспі, знаходила
сили і час займатися вишивкою, ткацтвом,
писанкарством, чому навчила всіх своїх
дітей. Така атмосфера сприяла розвитку
творчої особистості Дмитра Сивака.

Народився
26

жовтня 1950

р.
в с. Мариничі Путильського району.
Батьки, Ганна Дмитрівна та Іван
Миколайович, живі, дай їм Бог здоров\’я.
Вони виховали восьмеро дітей.

З малих літ Дмитро
цікавився мистецтвом, а особливо
народним, адже виріс він у такому
колоритному, яскравому своєю самобутністю
куточку України. Його мама, незважаючи
на важку працю в колгоспі, знаходила
сили і час займатися вишивкою, ткацтвом,
писанкарством, чому навчила всіх своїх
дітей. Така атмосфера сприяла розвитку
творчої особистості Дмитра Сивака.

Найкращі
роки його юності пройшли у м. Путилі, де
після закінчення школи працював
художником у кінотеатрі. У 1969

р.
Дмитро Сивак вступив до Вижницького
училища прикладного мистецтва (ВУПМ),
де було і навчання, і кохання, і мрії про
велике мистецтво та творчість. Щоправда»
теля першого курсу в навчанні довелося
зробити перерву, оскільки майбутнього
художника призвали на строкову службу,
яку він проходив у Києві. Повернувшись
із лав армії, продовжив здобувати освіту
у ВУПМ і закінчив його у 1974

р.
за спеціальністю «художня обробка
дерева». Дмитро. Іванович із вдячністю
згадує своїх наставників з фаху — С В.
Вархолу, С В. Сахра, В.С. Гавриша.

Після
училища певний час працював технологом
на Одеській фабриці народних художніх
промислів, але згодом повернувся на
батьківщину. З 1975 р. живе і працює в
Івано-Франківську. Майже тридцять років
своєї творчої праці Дмитро Іванович
присвятив роботі на місцевому
художньо-виробничому комбінаті
Національної спілки художників

України. Будучи уродженцем Буковини
і вихованцем Вижницької школи, він
свідомо дотримується локальних
відмінностей гуцульської традиції, які
в цьому регіоні тяжіють до значно
більшого пластичного розпруження форм
і орнаментальних засобів, використання
геометризованих рослинних мотивів і
тонально локалізованої колористики.
Нині майстер професійно займається
малярством, ікономалярством та різьбою
по дереву.

Дмитро
Сивак є автором багатьох
монументально-декоративних композицій.
Серед них: «Зв\’язок» (поштамт у м.
Галичі, 1977), «Урожай» (м. Бурштин,
1982), «Хліб» (1986), «Медицина»
(м. Івано-Франківськ, 1988), оформлення
адмінбудинку «Азовсталі» (м.
Маріуполь, 1997). Його станкові твори
експонувалися на багатьох всеукраїнських
та міжнародних виставках. Вони зберігаються
у музеях Києва, Івано-Франківська,
Коломиї, Червонограда, а також у приватних
колекціях Німеччини, Румунії, США,
Канади, Японії та Росії.

Ще у 1985

р. Дмитро Іванович був прийнятий
до членства у Національній спілці
художників України, а з 1997р. входить до
Національної спілки майстрів народного
мистецтва України.

Умови для
інтенсивної виставкової діяльності,
які існували упродовж 1970—

1980-х

pp.,

заохочували
Дмитра Сивака до створення суто
експозиційних, станкових творів, які
представляли мистецтво краю в багатьох
містах країни і світу – Києві, Москві,
Делі, Бомбеї, Сиктивкар, Бая-Маре,
Павловську. Праця над скриньками,
колачами, рахвами, тарелями, оправами
для книг вимагала особливої виконавської
дисципліни й тактовності, бо йшлося про
спадкоємність віковічних канонів краси
і стилістичної гармонії, що відпрацьовувалися
багатьма поколіннями народних майстрів,
Зберігаючи недоторканими головні
формотворчі та декоративні засоби
гуцульської різьби, Дмитро Сивак зумів
внести у цю традицію індивідуальну
лепту.

Перша
персональна виставка майстра відбулася
у 2000 р. і була присвячена одразу декільком
датам: 2000-річчю від Різдва Христового,
25-річчю творчої діяльності, та 50-річному
ювілею самого автора. А через п\’ять років
пройшла його друга персональна виставка.

Тридцятиліття
активної творчої праці —

це
підсумок пройденого і початок нових
кроків,у мистецтві, яке є сен­сом життя
майстра. Дмитро Сивак переконаний, що

«…

кожен з нас —

то глибока таїна. І кожен з
нас творі І світ на свій смак...».