День: 29.10.2008

ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ГУЦУЛЬЩИНИ

    Хоч до другого тому Історії Гуцульщини входить не тільки Галицька, але й Буковинська та Закарпатська Гуцульщини, одначе з останніх двох Гуцульщин, на жаль, ми маємо дуже мало архівних матеріялів, натомість з Галицької Гуцулыцини ми маємо архівні матеріяли, які стверджують, що Галицька Гуцульщина почала заселятися в добу кам\’яного віку, тобто 11—7 тисяч років до нашої ери. Тож сучасні археологи в розкопках села Уторопи, біля соляних джерел знайшли кам\’яні знаряддя тогочасних жителів. В околиці міста Ділятина знайдено три людські стоянки з тієї сивої давнини.

    Так само з архівних знахідок довідуємося, що цей край інтенсивно заселяється в добу міді. Сліди людських поселень знайшли археологи з доби міді і в селі Іспасі (тепер Гірське). Також в селах Лючі, Нижньому Березові, Рожневі і в місті Ділятині.

З кінця одинадцятого століття Галицька Гуцульщина інтенсивно заселяється слов\’янськими племенами. В археологічній літературі їх називають предками білих хорватів. Поселення карпатських курганів археологи також знайшли в селах Ганівка, Рожнів, Стопчатів і Трач. У VII столітті на зміну карпатських курганів приходять племена білих хорватів, які в X столітті увійшли до складу Київської Руси-України. Мешканці Галицької Гуцульщини налагоджують зв\’язки з іншими околицями Київської Руси-України, а тому населення Галицької Гуцульщини помітно зростає. Таким чином, процес заселення Галицької Гуцульщини проходить досить довгий період від первісних людських стоянок до постійних заселень. Населення цих країв поступово консолідується в певну етнічну групу — білі хорвати.

Читати дальше

БОЙОВІ ДІЇ УПА НА ГУЦУЛЬЩИНІ

    Щодо бойових дій УПА на Гуцульщині, то треба зазначити, що організаційно Гуцульщина входила до Воєнної округи ч. 4 під назвою „Говерля”, якою командував у 1943-му році булавний \”Дзвінчук\”, а на початку 1944-го року, поручник \”Гуцул\”. Від літа 1944-го року і до кінця дій УПА цією округою командував майор „Грім”.

    В 1945-му році округа „Говерля\” була реорганізована на тактичні відтинки (ТВ) і тому гуцульські села опинилися в трох (ТВ), тобто ТВ-20 — Буковина; ТВ-21 — туди входили Косівський і Коломийський повіти; ТВ-22 — \”Чорний ліс\”, куди входили гуцульські села Надвірнянського повіту. Закарпатські села належали до ТВ-25, але це було більше на папері, бо насправді на Закарпатті не пощастило зорганізувати окремих відділів УПА, а чи сітки ОУН.

Читати дальше

ПИСАНКИ НА ГУЦУЛЬЩИНІ

    З усіх закутків української землі, яка є багата на всілякі природні скарби, Гуцульщина займає окреме місце не лише на природні багатства, але й на знамениті таланти в ділянці мистецтва. Зокрема, мистецтво писання писанок в тій частині України посідає особливе місце. Гуцули щодо мистецького писанкарства напевне перевищили писанкарів з інших українських земель.
    Загалом треба сказати, що цей вид мистецтва в Україні дуже був колись поширений, а на Гуцульщині зокрема. Мистецтво писанкарства на Гуцульщині, як й на інших землях України, зародилося дуже давно і пов\’язане із стародавньою культурою. Дослідники цього виду гуцульського мистецтва твердять, що писанкарство появилося ще за часів дохристиянського періоду, тобто часів поганства. Одначе після прийняття християнства це мистецтво не тільки не занепало, але ще з більшою силою розвинулося, набираючи дещо інших форм і значення.
    В давні часи наші предки мали зовсім інше уявлення про навколишній світ в порівнянні як ми його маємо нині. В ті часи особливого значення набирав культ сонця, що безперечно мало відповідні впливи і відображення в мистецтві. Тож і в писанкарстві це дохристиянське уявлення про світ мало своє відображення. Рисунки на писанках як знаки-символи повністю відображали те давнє фантастичне уявлення про навколишній світ.

Читати дальше

Категорія: Цікаве