Звідки, Ясю? — З-за Дунаю

— Звідки, Ясю?

— З-за Дунаю.

— Що там чути в нашім краю?

— Ой там ляхи наступають
Та й канони підтягають.
Пішли ляхи на три шляхи,

А татари — на чотири,
А татари — на чотири,
А козаки гору вкрили.
Під тов горов коник стоїть,
Під коником козак лежить,

В правій руці меч тримає,

А з лівої кровця грає.

Над шов кровцев ворон кряче,

Над козаком мамка плаче.

— Не плач, мамко, та й не тужи,

Порубали, та й не дуже.

А головку начетверо,

А серденько нашестеро,

Білі руки на три штуки,

Білі ноги на батоги,

Білі пальці на кавальці,

Біле тіло, як мак дрібно.

Возьми, мамко, піску жменю,

Та й посій го по каменю.

А коли той пісок зійде,

Тогди твій син з войни прийде.

Залишити відповідь