Наслідуючи давню гуцульську традицію, щороку у четверту неділю травня (цього річ – 29 травня), ми зустрічаємося, щоб вшанувати сільських трудівників і урочисто провести тих, хто йде на ціле літо на високогірні полонини, несучи надію на добрі здобутки, щоб восени радувати гуцульські родини щедрими ужинками.
  Для горян полонина не тільки мальовничий куточок із духмяним запахом живиці і арніки, любистку і м’яти, а й місце роботи. Саме у  літній час полонинники наполегливо працюють, щоб задовольнити потреби та забезпечити населення молочними продуктами, а по завершенню літування порадувати власників худоби вгодованою моржиною.  Це справжня домівка для десятків ґаздів і ґаздинь, які, за давнім гуцульським звичаєм вирушають на гірське привілля, щоб в наполегливій праці примножувати свій добробут і добробут держави.
  В гірських умовах Путильщини пріоритетним є розвиток сільського господарства. Відрадно, що давні традиції вигодовування худоби на полонинах продовжує молоде покоління, якій ще з малечку батьки прививають любов до тваринництва, далеких гірських полонин.

  Наслідуючи давню гуцульську традицію, щороку у четверту неділю травня (цього річ – 29 травня), ми зустрічаємося, щоб вшанувати сільських трудівників і урочисто провести тих, хто йде на ціле літо на високогірні полонини, несучи надію на добрі здобутки, щоб восени радувати гуцульські родини щедрими ужинками.
  Для горян полонина не тільки мальовничий куточок із духмяним запахом живиці і арніки, любистку і м’яти, а й місце роботи. Саме у  літній час полонинники наполегливо працюють, щоб задовольнити потреби та забезпечити населення молочними продуктами, а по завершенню літування порадувати власників худоби вгодованою моржиною.  Це справжня домівка для десятків ґаздів і ґаздинь, які, за давнім гуцульським звичаєм вирушають на гірське привілля, щоб в наполегливій праці примножувати свій добробут і добробут держави.
  В гірських умовах Путильщини пріоритетним є розвиток сільського господарства. Відрадно, що давні традиції вигодовування худоби на полонинах продовжує молоде покоління, якій ще з малечку батьки прививають любов до тваринництва, далеких гірських полонин.

8.00 – початок свята. Прогулянкова їзда на підводах троїстих музик, запрошення гостей на свято. (центральна площа Путили)

8.00 – 16.00 – виставка-продаж робіт сільських умільців, майстрів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Гуцульщини. (територія, прилегла до стадіону «Карпати»)

9.00 – 16.00 – виставка-продаж власної продукції сільгоспвиробниками району та області, гуцульська кухня, дійство на міні-полонині. (біля магазину «Калина»)

9.00 – 15.00 – виставка-продаж робіт талановитих дітей Путильщини. (біля стадіону «Карпати»)

10.20. – 10.55 – святкова хода почесних гостей свята та передовиків сільськогосподарського виробництва району. (центральна площа – стадіон «Карпати»)

11.00 – відкриття 48-районного традиційного свята виходу на полонину «Полонинська ватра». (стадіон «Карпати»)

11.10 – 13.30 – обрання ватага свята. Запалення полонинської ватри. Символічний полонинський хід. Гуцульське весілля. (стадіон «Карпати»)

13.30 – концертна програма. Народні гуляння. (стадіон «Карпати»).