Гайда на свято «Полонинська ватра»
Наслідуючи давню гуцульську традицію, щороку у четверту неділю травня (цього річ – 29 травня), ми зустрічаємося, щоб вшанувати сільських трудівників і урочисто провести тих, хто йде на ціле літо на високогірні полонини, несучи надію на добрі здобутки, щоб восени радувати гуцульські родини щедрими ужинками.
Для горян полонина не тільки мальовничий куточок із духмяним запахом живиці і арніки, любистку і м’яти, а й місце роботи. Саме у літній час полонинники наполегливо працюють, щоб задовольнити потреби та забезпечити населення молочними продуктами, а по завершенню літування порадувати власників худоби вгодованою моржиною. Це справжня домівка для десятків ґаздів і ґаздинь, які, за давнім гуцульським звичаєм вирушають на гірське привілля, щоб в наполегливій праці примножувати свій добробут і добробут держави.
В гірських умовах Путильщини пріоритетним є розвиток сільського господарства. Відрадно, що давні традиції вигодовування худоби на полонинах продовжує молоде покоління, якій ще з малечку батьки прививають любов до тваринництва, далеких гірських полонин.
Для горян полонина не тільки мальовничий куточок із духмяним запахом живиці і арніки, любистку і м’яти, а й місце роботи. Саме у літній час полонинники наполегливо працюють, щоб задовольнити потреби та забезпечити населення молочними продуктами, а по завершенню літування порадувати власників худоби вгодованою моржиною. Це справжня домівка для десятків ґаздів і ґаздинь, які, за давнім гуцульським звичаєм вирушають на гірське привілля, щоб в наполегливій праці примножувати свій добробут і добробут держави.
В гірських умовах Путильщини пріоритетним є розвиток сільського господарства. Відрадно, що давні традиції вигодовування худоби на полонинах продовжує молоде покоління, якій ще з малечку батьки прививають любов до тваринництва, далеких гірських полонин.