Місяць: Травень 2008

ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ ГУЦУЛ

Першою
спробою з\’ясувати не так етимологію
цієї назви, як саму її семантику (значення)
була стаття якогось К. М. у виданні
\”
Biblioteka
Polska
\”,
т. І. 1825 р. Пізніше, в XIX й XX ст.ст. про неї
писали інші польські, а також українські
(І. Вагилевич, Я. Головацький, В, Гнатюк).
німецькі й інші дослідники, але всі ті
спроби були такі безпорадні, то їх не
варто в цій статті й розглядати. Зрештою,
критичний розгляд цих спроб дав нещодавно
В. Кобилянський у своїй книжці \”Діялект
і літературна мова\” (Київ, 1960 р.,
сторінки 143-151), який, проте, не запропонував
ніякого свого з\’ясування. Нічого не дали
для з\’ясування етимології цієї назви й
етимологи нашого часу М. Фасмер та Я.
Рудницький.

Читати дальше

Давні відомості про Гуцульщину

    Коли
уважно приглянемося до давніх джерел
про Гуцульщину, то вони сягають до
трипільської ери через бронзову добу
і до пізніших часів. А перші письмові
відомості про Гуцульщину з\’явилися в
польських джерелах XIV і початках XV стол.
До 1424-го року належить перша згадка про
місцевість у глибині Гуцульщини —
поляну Жаб\’є. Історичні дані про заселення
нинішньої Гуцульщини внаслідок
відокремлености життя гуцулів надзвичайно
скупі і не дають можливости скласти
уявлення про цей процес в цілому. На
Гуцульщині довго не було панщини й
залежність від сусідніх володарів
виявлялася сплатами грішми й натурою.

Читати дальше

Населення Гуцульщини

Прикарпаття
та правобережжя Дніпра освоювали
спочатку землеробські племена трипільської
культури. Понад 20 трипільських поселень
виявлено головним чином у південно-східній
частині Гуцульщини — Коломийському та
Снятинському районах.

Читати дальше

Населення Гуцульщини

Прикарпаття
та правобережжя Дніпра освоювали
спочатку землеробські племена трипільської
культури. Понад 20 трипільських поселень
виявлено головним чином у південно-східній
частині Гуцульщини — Коломийському та
Снятинському районах.

Читати дальше

Природа Гуцульщини

Природа
Гуцульщини обіймає найвищу й найбільш
мальовничу частину українських Карпат,
а саме, 1. В напрямі північно-східньому
на південний захід Гуцульський Бескид
і приналежну до нього від заходу частину
Ґорґанів, 2. Жаб\’ївсько-Селегинську
улоговину, що становить частину
Сер.-карпатської улоговини, за якою
лежать: частина Полонинського Бескиду,
а самі високі масиви Свидівця, Чорногори
і нижчі групи Кукуля, Кринтої та
Лудованських гір і Кристалічна
Мармарсько-Буковинська верховина з
Гуцульськими Альпами й Чивчинськими
горами.

Читати дальше