Категорія: Історія Путильського краю

Довічність пам’яті

Немає коментарів

       Зустріч за  «круглим столом» на таку тему відбулася минулої неділі в районній бібліотеці. А продовжилась на садибі Юрія Федьковича…

       У
серпні цього року виповниться 175 років з дня народження нашого
славного земляка Юрія Федьковича. А 11 січня горяни відзначали день
його пам’яті – 121 рік тому, як поет пішов у вічність. Але живі його твори. Є  родинна хата у Путилі. Є криниця, з якої він брав воду… Все тут нагадує про  господарів, які жили колись у цій хаті. Минулої неділі всі учасники «круглого столу» прийшли сюди  віддати данину шани  славному
землякові, покласти квіти до його пам’ятника і послухати Різдвяну
коляду Свято-Миколаївської церкви (настоятель от. Василій Кемович).
Колядники співали на ганку родинної хати Федьковича  і здавалось, що ось-ось вийде господар і чемно до всіх привітається, закличе  на гостину. В цей день за нього говорили  учасники зустрічі. А це  заступник голови райдержадміністрації В. Ю. Буняк, завідувачка сектором внутрішньої політики РДА Н. М. Гуцул,  науковий
співробітник музею-садиби Юрія Федьковича у Путилі Б. І. Лисак,
учителі-філологи Г. М. Вережак з Яблуниці, Н. І. Гожда з Путили,  гімназистка Валентина Самотюк…

Читати дальше

117
Категорія: Історія Путильського краю

Підзахаричі

Немає коментарів
На одній горі у Підзахаричах є невелике озеро. Мало хто з теперішніх людий знає, що тут відбувалоси колис. А було таке. По долах казилиси татари. Не мали наші люди тогди спокою ні вдень, ні вночи. Тєжко було засівати поле, а ще тєжче — збирати урожай. Віскочє яничєри, заберут майно, людей до ясиру, а хату з димом пуски. Люди ратувалиси як могли. Хто був дужчий, той втікав. Старі і слабі тікали у нетрі й там будували собі колиби.

Читати дальше

118
Категорія: Історія Путильського краю

СІМ\’Я

Немає коментарів
Уся споріднена громада позначається як рід, род, родина, родія, пол, фамілья, свої, своякі або, врешті, креуні. Чоловічу лінію називають: мужецкі пол, отчевскі род, по отчеві, або по чоловіці; жіноча лінія називається: женьскі пол, матереньскі род, по матере, по жінці. Перевагу надають чоловічій лінії; це виражається особливо в тому, що в шлюбних негараздах покладаються більше на рідню по чоловічій лінії. Позначення різних ступенів кровної спорідненості є такі:

Читати дальше

230
Категорія: Історія Путильського краю

Народна архітектура Гуцульщини

Немає коментарів
    «Благословенний закуток нашого краю…» — так
назвав Гуцульщину Іван Франко. І справді — це одна з найцікавіших
етнографічних областей Українських Карпат. У побуті місцевих жителів —
гуцулів багато оригінальних рис, а вироби їхніх народних майстрів
славляться далеко за межами нашої держави.
Спосіб ведення господарства на Гуцульщині визначили природні умови —
багатство лісів і гірських лук, полонин. Отже, основним заняттям
населення було скотарство. А ще — лісові промисли. Крутими схилами з
великої висоти спускали гуцули колоди до рік, по яких, сміливо
маневруючи серед порогів, сплавляли матеріал до низів.

Читати дальше

908
Категорія: Історія Путильського краю

Оле́кса До́вбуш

Немає коментарів
Оле́кса До́вбуш (* 1700, селище Печеніжин Коломийського повіту — † 24 серпня 1745) — один з ватажків опришків в Карпатах.

    Хто був недавно князем і владикою тих гір, орлом того воздуха, оленем тих борів, паном тих панів аж ген по Дністрові води? Довбуш! Перед ким дрожали смілі І сильні, корилися горді? Перед Довбушем!
Іван Франко

    У сузір\’ї національних героїв України яскраво сяє образ неповторного лицаря — Олекси Довбуша. Карпатське опришківство залишило помітний слід в історії українського народу. Ще й досі на Прикарпатті, Закарпатті й Буковині знаходимо печери, скелі, річки, долини, які народ пов\’язує з борцями проти кріпацтва — опришками та їх прославленими ватажками, що боролися за визволення поневоленого селянства…

Читати дальше

174
Категорія: Історія Путильського краю
1 2 3 4