ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД ПОВЕНІ

Внаслідок складних погодних умов (сильні зливи, грози), що склались на
території Чернівецькій області з 23 по 25 липня 2008 р., завдано
значних збитків інфраструктурі Путильського району.
Зруйновано
2 дерев\’яних мости, 12 пішохідних кладок; 6400 м дорожнього покриття;
підтоплено 23 присадибних ділянки; припинено автомобільне сполучення з
районом, в якому проживає 25,6 тисяч чоловік (зруйноване дорожнє
покриття); замулено 2 мости; знеструмлено 44 ТП. Внаслідок підйому води
в р. Черемош та Путилка зруйновані ділянки центральної дороги в с.
Дихтинець протяжністю 500 м, в с. Розтоки – 1500 м, с. Усть-Путила –
610 м, с. Мариничі – 570 м, с. Сергії – 360 м, с. Великий Ялівець – 320
м, с. Яблуниця – 290 м, с. Самакова – 1500 м, с. Шпетки – 500 м.
Сергіївська сільська рада: змито 250 м гравійного покриття
автомобільної дороги сполученням Сергії – Ріпень. Зруйновано 2
пішохідних кладки на території Путильської селищної ради та 2 мости
через Сторонецький потік. Підтоплена 1 присадибна ділянка в с. Селятин.
Знеструмлено 6 населених пунктів. Киселицька сільська рада: пошкоджено
2 залізобетонні мости та 5 дерев\’яних пішохідних кладок. В с. Шпетки
зруйновано 3 дерев\’яних пішохідних кладки, в с. Бисків підтоплено 5
присадибних ділянок. В с. Конятин замулено 2 мости.
Розтоківська
сільська рада: підтоплено 6 присадибних ділянок. Конятинська сільська
рада: підтоплено 5 присадибних ділянок. Яблуницька сільська рада:
підтоплено 6 присадибних ділянок. В с. Розтоки внаслідок провалу дороги
в р. Черемош впав вантажний автомобіль.

Просимо надати фінансову допомогу постраждалим жителям Путильського району:

Розрахунковий рахунок: 35425032001039
Отримувач: Управління праці та соціального захисту населення Путильського району
Банк отримувач: ГУДКУ в м.Чернівці
МФО: 856135
ЄДРПОУ: 03196305

Вашій допомозі будуть вдячні

Читати дальше

Категорія: Новини

Збираємся в гори

Приємно спостерігати за красою Карпат у вікно поїзда, автобуса чи навіть машини. Можна звичайно і по телевізору, але це як хтось казав – не спортивно. Тому розпочнемо із самого початку.

Перед тим як відправитись у похід (рейд), переконайтесь що Ви готові до нього фізично і морально, а також підберіть такий одяг і спорядження, яке відповідає Вашим цілям і задачам. Не слухайте інших, які розповідають про гори у яскравих кольорах, тим більше, коли Вони там ніколи і не були. Тому перед кожним рейдом задайте собі такі питання:

Читати дальше

Категорія: Цікаве

Важливіші місцевості Буковинської Гуцульщини і видатніші в них громадські діячі.

    Найважливішим культурним і торговельним центром Буковинської Гуцульщини є повітове — сьогодні районове — місто Вижниця, яке є немов розмежувальним пунктом між Гуцульщиною і Підгір’ям.
    Назву місцевости Вижниця стрічаємо перший раз у молдавській хроніці Йона Некульчі (1672-1745). Некульча передає назву в українській народній вимові “Вижніца”, Розуміється, що заселена місцевість мусіла існувати далеко раніше. У 1767 р. Вижниця отримує привілей торгового містечка. У 1855 р. Вижниця стає повітовим центром і відтоді його значення як адміністративного і торговельного, а згодом і культурного, центру значно зросло.
    В околиці діяла (1817-1830) опришківська ватага Мирона Штолюка (Катеринюка), якого спіймано й скарано на горло разом із 7-ма членами ватаги у Вижниці.
    Лукин Кобилиця був послом від Вижницького повіту і під мас гуцульських розрух мав на окраїні Вижниці (на Глєдеві) одні із скликаних ним зборів.
    Від половини 19 ст. українська національна свідомість Вижниці й Вижниччини скоро зростала завдяки рідній школі й рідному слову із театральної сцени. Буковинська Гуцульщина знайшлася у щасливому положенні, видавши зі свого середовища великого національного пробудника й щирого опікуна рідної школи, письменника й шкільного інспектора для народних шкіл Вижниччини Осипа Юрія Федьковича. Федькович був рівнож щирим опікуном театрального мистецтва. Федькович розумів, — як це висловлювався Сидір Воробкевич, — що “в цей спосіб (при помочі театру — І. Н.) найлегше дістатись до душі свого народу, ушляхетнити його серце й зрушити його національну свідомість”.

Читати дальше

Буковинська Гуцульщина й українське національне відродження на Буковині під проводом \”Короля Гуцула\”

    Революційні рухи в Західній Європі проти абсолютизму і його чорної
реакції, а зокрема революції в Парижі, Берліні й Відні у 1848 р.,
приносять подув національної волі народів уярмлених імперіалістичними
державами. Цей подих волі, весни народів, особливо відчувся в
австрійській імперії, златаній із багатьох окремих народів — зокрема
слов\’янського походження, як: поляків, словаків, словінців, українців,
хорватів, чехів. Зі всіх цих народів найбільше упослідженими були
українці, бо знаходилися під тиском мадярів — на Закарпатті, поляків —
у Галичині та румунів — на Буковині, без рідної мови й рідної школи,
призначені на винародовлення: змадярщення, ополячення і зрумунщення.

Читати дальше

Гуцульський бунт на Буковині під проводом Лукина Кобилиці

    Народний рух знову вибух яскравим світлом, цим разом на Буковинській
Гуцульщині в роках 1843-1849 під проводом Лукина Кобилиці (1812-1851),
народженого в селі Сергії, неписьменного гуцула, але людини величних
духових прикмет. Кобилиця був дуже інтелігентним, говорив з великою
гідністю. Був одружений і батьком шести дітей. Добрий господар, мав
гарне господарство в присілку Красний Діл біля села Плоска.

Читати дальше