ГАСЮК Олена Онуфріївна

ГАСЮК Олена Онуфріївна

Берегиня і майстриня  технологій і традицій української, буковинської, гуцульської народної вишивки.

Народилася липня 1921 р. у с. Дихтинець Путильського району. Мати Анастасія Іванівна — одна з дочок Федюка. Батько Онуфрій Михайлович займався столярською справою.

У 1944 р. дівчина вступила у Вижницьке училище прикладного мистецтва, де навчалася з перервою. Після закінчення до 1975 р. працювала тут викладачем вишивки.

У 1981 р. у видавництві «Вища школа» видрукувано альбом «Художнє вишивання», укладений Оленою Онуфріїв­ною у співавторстві з Марією Степан. Він перевидавався шість разів і зберігає 280 візерунків мисткині, яка володіє сотнею технік вишивки.

У 1996 р. в оселі вишивальниці відкрито музей, що став дивовижною скарбницею творінь її рук. Водночас Олена Онуфріївна створила фотоілюстративний каталог, куди увійшли її найкращі  роботи.

Майстриня — учасник і лауреат багатьох республіканських, національних та міжнародних виставок у Москві, Києві, Чернівцях, Томську, Рязані, Владивостоці, Бельгії, Румунії, її роботи є в  приватних колекціях в Ізраїлі, Аргентит, Америці, Німеччині, Росії, Польщі, Румунії, Канаді. Персональні виставки відбулися в Чернівцях, Коломиї та у рідній Вижниці.

Успадкувавши від свого діда, знаного в усіх-усюдах майстра мосяжництва Івана Федюка талант бачити і народжувати красу, вона і сьогодні оповідає про нього ніжно, з великою повагою і любов’ю. Адже мало кому з простого люду поталанило побувати на прийомі у австрійського цісаря та ще й подарувати йому два пістолі — дивовижний витвір власних рук.

Дід Іван належав до людей, які мали ремесло, і в ті далекі часи зберегли його, надавши особливого значення. І хто міг подумати, що його онуці поталанить сягнути тієї вершини у мистецтві, що дозволить їй зрівнятися з його майстровою могутністю.

На обійсті Олени Онуфріївни господарює краса, щедро сипле статком врожайного поля, барвами усміхненого квітника і тихим переспівом ниток на полотні. Господиня у звичній задумі десь далеко на полонинах збирає у букети візерунки, аби дати їм нове життя, аби знову і знову до­повнювати свій музей. А щойно завітаєш у ці кімнати, як подих перехоплює неповторна краса. На портьєрах, скатерках, ясиках — характерні для Гуцульщини й Буковини кольори та візерунки. Портрет Шевченка виконано осучасненим орнаментом, а в орнаменті до портрета Ю. Федьковича домінують відтінки гірських чаклунок-смерічок. Панно «Чорнобривці» — це своєрідна робота-експромт. Вишивка, макраме, тороки, геометричний орнамент — неповторне єднання і глибока цілісність.

Усі вироби, немов живі краєвиди, немов струни глибоко з-під серця наших відчуттів. А які прегарні сорочки — зібрання останніх років. Серед них вишиті уже відродженими старими техніками. Кручені шви, плутанка настільки неповторні, що вишивки відразу різняться у часовому просторі. Дуже насичений, деякою мірою бархатистий візерунок, винятково чорного, червоного
та вишневого кольорів, як суцільність зажуреного перед дощем неба чи чітко виражена нічна краса гір. Є в усьому цьому немало суму від життя тяжкого, пересіяного нужденністю, смутком і лише
інколи осяяного світлом радості.

Отож не дивно, що у 2006 р. у видавництві «Черемош» вийшов альбом О. О. Гаскж «Буковинська народна вишивка», де зібрано 280 орнаментів та 100 різних технік вишивання.

ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   Чернівецька область володіє багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів, являючи собою рекреаційний регіон багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку та бальнеологічного лікування. Область має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний потенціал, який багато в чому визначає соціально-економічний профіль краю та привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців. Тут поєднуються мальовничі гірські ландшафти та ліси передгір’я, численні річки й джерела лікувальних мінеральних вод, заворожує краса лісів і гірських лук, багатих на мисливську фауну, гриби та ягоди. Причаровують зразки архітектури, традиційного народного будівництва й ужиткового мистецтва — живі носії своєрідності буковинського фольклору. 314 об’єктів різних категорій природно-заповідного фонду займають понад 60 тис. га, або понад 7% території області. Край входить до чільної п’ятірки найзаповітніших областей України. В області нараховується 112 об’єктів архітектури й містобудування, які включені до переліку загальнонаціональної спадщини, та понад 800 місцевого значення.

Багата історія краю знайшла своє відображення в численних пам’ятках історії та ультури, культових спорудах, серед яких пам’ятки археології доби мезоліту — печери з наскальними малюнками та місця стоянок первісних людей, тисячолітній Хотин з фортецею. Здавна і донині на цій землі у мирі та злагоді живуть представники майже 100 національностей. Поліетнічність та оліконфесійність краю століттями дивує та притягує науковців до цього феномена людського співіснування.

Чернівці — одне з найкрасивіших міст України, яке притягує тією цілісністю, що притаманна містам, спорудженим поколіннями
зодчих, які втілювали архітектурні смаки свого часу в поєднанні із оточуючою природою та баченням архітектурної перспективи міста. Зачаровують унікальні за гармонійністю споруди Резиденції буковинських митрополитів (арх. Й. Главка, 1864—1882.),Свято-Духівський кафедральний собор (арх. Рьолля за участю Маріна та Й. Главки, 1864 .), споруда міської ратуші (арх. Микулич, 1843—
1848.), центральна ощадна каса (арх. Хуберт Гесенер, 1901) — один із перших прикладів мо­дерну в архітектурі Європи, Палати
юстиції (арх. Сковронна, 1904—1906 pp.)
та багато ін.
Чернівці — місто, де народжувались чисті джерела правдивого художнього слова «буковинського соловія» Юрія Федьковича та «гірської горлиці» Ольги Кобилянської. Визначними подіями в культурному житті Чернівців були приїзди сюди Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Лисенка.

У цьому місті творили письменник  Осип Маковей, художники Юстин Пігуляк, Микола Івасюк, письменник і композитор Сидір Воробкевич, молдавські та румунські письменники Васіле Александрі та Михаїл Емінеску.

Буковинські Карпати — край унікального поєднання мальовничості ландшафтів, опришківської слави та одного з центрів світового хасидизму, де жив тривалий час Ізраїль Бен Єлізер. Унікальні пам’ятки природи — скеля «Кам’яна багачка», урочище «Протяте каміння», оповиті легендами «Гірське око», «Печера Довбуша», «Соколине око».

З берегів Прута й Черемоша полетіли в широкий світ пісні композиторів Степана Сабадаша, Василя Михайлюка, Володимира Івасюка. Набрали розвою таланти народних артистів України Дмитра Гнатюка, Софії Ротару, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Петра Ончула, Іво Бобула, Лілії Сандулеси, Павла Дворського, поета-пісняра Михайла Ткача, кіноактора і режисера Івана Миколайчука.

Щорічні мистецькі та фольклорно-етнографічні дійства «Шовкова косиця», «Свято виходу на полонину», «Підзахарецький гарчик» та ін. задаровують своєю самобутністю.

23 жовтня 2003 р. XI сесія обласної ради XXIV скликання прийняла обласну Програму розвитку туризму на 2004—2010 pp.

З’явилися нові туристичні комплекси, гірськолижні витяги, туристична інфраструктура. 87 туристичних операторів та агентів Чернівецької області нададуть Вам сучасні, висококваліфіковані туристичні послу­ги, запропонують цікаві та змістовні тури «Завітайте в Чернівці», «Буковина — Європа в мініатюрі», «На давню Батьківщину», «Буковинська діаспора», «Шолом, Чернівці», «Християнські святині України», «Україна у стародавніх пам’ятках (церкви, фортеці, замки)», тур для любителів природи та мистецтва «Карпатський сувенір», для цінителів водного екстріму «Сплав по ріках Буковини», для тих, кому не страшна
клаустрофобія «Підземна Буковина» та багато ін. До послуг гостей екскурсійні програми «Чернівці архітектурні», «Музеї Чернівців», екскурсія в Карпати з відвіданням музеїв та Національного природного парку «Вижницький», екскурсія в міста Хотин та Кам’янець-Подільський з відвіданням середньовічних фортець — пам’яток козацької слави, екскурсія «Іудейські святині» з відвіданням святих місць іудаїзму, екскурсії в с. Галиця — найдревнішу християнську пам’ятку, скельний монастир, та в с. Біла Криниця — колишній центр старообрядництва.

До послуг комфортабельні номери готелів «Черемош», «Буковина», «Турист», «Кайзер», «Буковинська зірка», мотелю «Оазис» та ін. Бази відпочинку «Буковина», «Черемош», «Лква плюс», комплекси «Сонячна долина», «Колвік», «Затишок», «Смерекова хата», «Прага» та ін. завжди раді гостям. Насолодитись гірськолижним відпочинком Вам запропонують у спортивно-оздоровчому комплексі «Цецино» в Чернівцях, Міжнародному туристичному комплексі «Перевал Німчич» Путильського району, туристичному комплексі «Мигове» Вижницького району та Лижному парку «Горбове» Герцаївського району. Понад 60 об’єктів  сільського туризму в чарівних Буковинських Карпатах, мальовничому передгір’ї та на берегах могутньо­го Дністра чекають на Вас.

Категорія: Головна

Юрій ФЕДЬКОВИЧ

Немає коментарів

БІОҐРАФІЧНА ДОВІДКА

Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище — Осип Домінік Гординський де
Федькович; ім’я Юрій письменник прибрав у зрілому віці) народився 8
серпня 1834р. в с. Сторонець-Путилів (тепер смт Путила Чернівецької
обл.). Батько його — спольщений шляхтич — займав на час народження сина
та пізніше незначні урядові посади. Мати походила з сім’ї українського
священника, проте в побуті дотримувалася селянських звичаїв — цю рису
перейняв від неї й майбутній письменник.

Читати дальше

Кам’янна багачка

alt

Гарна і відома скеля поблизу села

Усть-Путила, неподалік місця, де маленька річка Путилка вливається в оспіваний

Черемош.
Шукати скелю не потрібно – вона виходить похизуватися своїми каміннями під самісіньку трасу на Путилу. Висота цього природного дива – 30 м. Територія біля скелі впорядкована. Без легенди тут не обійшлося. Її знає поет

Іван Левченко:

Красива легенда. І, певно ж, правдива…

Хто був у Карпатах, той знає її.

Жила собі пані – багата й вродлива –

В одному з квітучих тамтешніх країв.

І стрілась біднячка їй якось у лузі.

Багачка збиралась поїсти якраз.

І та попрохала окрайчика кусень:

Бо, певно ж, від голоду бідна вмира.

Багачка відмовила: “Йди собі звідси!

Я ще і сама не поїла, як слід,

Бо швендяє тут вас, приблудних, до біса!

Потрібен їй, бачите, хліб на обід!”

Біднячка заплакала: “Дякую, пані!

Нехай же не буде і в тебе добра,

Бо маєш не серце у грудях, а камінь.

То й стань ти уся кам’яною ураз!”

І сталося: закам’яніли багачка,

І їжа, і вівці, й господа її…

І кажуть, що зникла відтоді біднячка,

А з нею і бідність з карпатських країв.

Така от легенда є в божому краї,

Де дивні смереки і щедрі серця.

… Я крихту кохання у тебе благаю.

Невже в тебе серце із камінця?!

Категорія: Головна, Новини