Всіх гостей запрошують за стіл і \”набуваютси\”:; їдять, п\’ють та співають. Коли вже \”похарчували\”, дякують за харчунок і виходять з-за столу. За столом остаються тільки молодий з молодою та дружба і тепер починається \”Пропій\”, тобто повниця, для тих гостей, що брали участь на весіллі в молодого. Пропій відбувається так само, як відбувалася повниця в молодої. Після пропою гості забавляються до пізньої ночі, а часом і аж до другого дня рано.
Десь біля полудня гості з дому молодої приносять молодій \”обід\”, тобто різні страви, а передусім пироги. Прибувши перед дім молодого, співають:

При цьому відбуваються різні жарти-сміховинки. Наприклад, гості молодого приводять перед гостей, що принесли молодій \”обід\”, молодицю, убрану в подерті лахи, з великим горбом на плечах, з розхрістаним волоссям, з синцями попід очима, а ця, нібито молода, голосить перед своїми гістьми: \”А подивіт-ко си, любі гості, що вони зо мнов зробили! І то за одну ніч! Били мене та мучили цілу Божу нічку, а що буде далі?\” А потім захриплим голосом співає:

Слухаючи такі жарти та пісні, одні сміються, а другі плачуть. Якийсь час після жартів з\’являється дійсна молода, як молода господиня, вітається з своїми гістьми, розпитує про новини з батьківського дому, а потім застеляє стіл чистою скатертю. Прибулі гості витягають з бесагів привезений \”обід\”, або \”сніданок\” і запрошують усіх присутніх до цього обіду. Всі сідають за стіл і набуваються: їдять, п\’ють та співають різних співанок. При кінці обіду кухарка подає свіжі пироги та й каже: \”А тепер я вас почьистую свіжими тепленькими пиріжками, що їх для своїх гостий приготовила наша молода господиня.\” За кілька хвилин приносить в кількох мисках тепленькі пироги з сиром і розкладає на столі, при чому намагається поставити повну миску перед прибулими гостями. Гості, ласі на свіжі тепленькі пироги, починають смачно їсти, аж нараз комусь з гостей замість пирога з сиром, попадеться пиріг з глиною, або з піском. Бо молоді хитруни, під час, коли мо-. лода господиня ліпила пироги, закралися і замість сира, поклали в пироги глину або пісок. І знову сміх: \”От єк наша молода ґаздиня вміє пироги ліпити!\”
І так забавляються і \”набуваються\” гості до пізньої ночі, а часом аж до ранку. Аж коли рано \”з-за гіря\” пічне показуватися Боже сонечко, гості починають розходитися по домах, приспівуючи:

По весіллі молоді зашивають свої вінки в подушки, що на них сплять, а весільні деревця прив\’язують на вершок найвищого дерева в садах їхніх батьків і там вони стоять, аж доки не зігниють і не впадуть на землю.
Шість тижнів або й більше після весілля молоді господарі запрошують батька і матку весільних, свою родину та деяких гостей на т. зв. КОЛАЧИНИ. Молодий господар дає матці, а господиня батькові по кілька калачів (4, 6 або 8) в подяку за те, що вони допомогли їм відбути щасливо всі весільні обряди. В заплату за калачі батько й матка дарують молодим ґаздам, що хто може: перемітку, полотно, рушник, ліжник, вівцю, корову і т. п. Після церемонії передання калачів гості \”набуваютси\” досхочу.