Важливіші місцевості Буковинської Гуцульщини і видатніші в них громадські діячі.
Найважливішим культурним і торговельним центром Буковинської Гуцульщини є повітове — сьогодні районове — місто Вижниця, яке є немов розмежувальним пунктом між Гуцульщиною і Підгір’ям.
Назву місцевости Вижниця стрічаємо перший раз у молдавській хроніці Йона Некульчі (1672-1745). Некульча передає назву в українській народній вимові “Вижніца”, Розуміється, що заселена місцевість мусіла існувати далеко раніше. У 1767 р. Вижниця отримує привілей торгового містечка. У 1855 р. Вижниця стає повітовим центром і відтоді його значення як адміністративного і торговельного, а згодом і культурного, центру значно зросло.
В околиці діяла (1817-1830) опришківська ватага Мирона Штолюка (Катеринюка), якого спіймано й скарано на горло разом із 7-ма членами ватаги у Вижниці.
Лукин Кобилиця був послом від Вижницького повіту і під мас гуцульських розрух мав на окраїні Вижниці (на Глєдеві) одні із скликаних ним зборів.
Від половини 19 ст. українська національна свідомість Вижниці й Вижниччини скоро зростала завдяки рідній школі й рідному слову із театральної сцени. Буковинська Гуцульщина знайшлася у щасливому положенні, видавши зі свого середовища великого національного пробудника й щирого опікуна рідної школи, письменника й шкільного інспектора для народних шкіл Вижниччини Осипа Юрія Федьковича. Федькович був рівнож щирим опікуном театрального мистецтва. Федькович розумів, — як це висловлювався Сидір Воробкевич, — що “в цей спосіб (при помочі театру — І. Н.) найлегше дістатись до душі свого народу, ушляхетнити його серце й зрушити його національну свідомість”.