Категорія: Буковинські гуцули

Гуцульський бунт на Буковині під проводом Лукина Кобилиці

    Народний рух знову вибух яскравим світлом, цим разом на Буковинській
Гуцульщині в роках 1843-1849 під проводом Лукина Кобилиці (1812-1851),
народженого в селі Сергії, неписьменного гуцула, але людини величних
духових прикмет. Кобилиця був дуже інтелігентним, говорив з великою
гідністю. Був одружений і батьком шести дітей. Добрий господар, мав
гарне господарство в присілку Красний Діл біля села Плоска.

Читати дальше

Буковинська Гуцульщина й опришківський рух

    Ще й до бунту Лукина Кобилиці історія Буковинської Гуцульщини знає
народні рухи проти утисків і кривд шляхтою над селянством. Ці рухи мали
соціальний і національний характер, бо утиски приходили від
неукраїнської або зденаціоналізованої шляхти.

Читати дальше

Історія Буковинської Гуцульщини.

    Гуцульські Карпати були своєрідною фортецею, захистом волі гуцулів
проти національного й соціяльного гніту. Карпати були прибіжищем для
народних оборонців і месників за нанесені народові кривди.
    Перші поселення гір засновувалися в долинах більших річок, догідних для
людського поселення. Гуцульщина, живучи в відокремленні, була немов
своєрідною республікою, куди чужа влада вступала дуже повільно, непевно
і сконсолідувалася аж у 17-18 ст. І власне до нас дійшли джерела про
Гуцульщину в зв\’язку із намаганням консолідації тут чужої влади і
реакції гуцулів проти порушення їх свобід.

Читати дальше

Походження гуцулів, їх назви й їх давність у Карпатах.

    Про давність гуцулів у Карпатах, взагалі, про їх походження і про саму
назву \”гуцул\” нема устійненого одностайного погляду. Щодо походження
назви \”гуцул\” є різні припущення, більше гіпотез. І. Корженьовський у
передмові до своєї праці (по-російськи) \”Карпатські гіряки\” (Харків,
1841) виводить назву \”гуцул\” від слова \”кучувати\”, мовляв — населення
Поділля скрилося в Карпатах під час татарських і турецьких нападів,
отже ті, що \”кучували\”, отримали назву \”кучили\”, а ця назва згодом
перетворилася на \”гуцули\”. Але пояснення Корженьовського про походження
назви \”гуцул\” не має переконливої підстави.

Читати дальше

Географічне положення, площа й населення Буковинської Гуцульщини.

    Буковинська Гуцульщина — це буковинські карпатські простори, які простягаються на заході і північному заході від річок: Золотої Бистриці, Цібив, Перкалабу, Сарати й Черемоша (річки Перкалаб і Сарата, злившись разом, творять Білий Черемош), цебто від колишнього галицько-буковинського адміністративного розмежування, а в північно-східній частині розмежування Буковинської Гуцульщини проходить по лінії (крайовій шосейній дорозі) Вижниця – Берегоміт, далі верхів\’ям вододілу Малого Серету, пробігає в північно-східньому напрямі до рік Сучани й Молдавиці, перетинає Молдавицю, при усті її допливу Боул і завертає на захід до Золотої Бистриці попри місцевість Кирлибабу. На сході межує з українським Підгір\’ям, а на півдні з румунським етнографічним масивом.

Читати дальше